Аграрний коледж управління і права – структурний підрозділ Полтавської державної аграрної академії, вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації, підпорядкований Міністерству аграрної політики України. Більше ніж 60-річна історія навчального закладу характеризується вдумливим і творчим осмисленням освітньої діяльності, змістом, який у всі часи забезпечував підготовку висококваліфікованих фахівців для аграрного сектору держави.

Приміщення головного корпусу коледжу розташоване за адресою: Першотравневий проспект, 10; відноситься до 35 кращих будівель міста Полтави кінця ХІХ − початку ХХ століття, включене до Зводу пам’ятників історії і культури України як пам’ятка архітектури.

Зведено будівлю в стилі «модерн» − стилі вишуканому й загадковому. Архітектуру модерна відрізняє прагнення до створення одночасно естетично красивих і функціональних будівель. В оздобленні фасаду використані рельєфні та скульптурні елементи, що надають будівлі особливої урочистості й привабливості.

У різні роки тут розміщувалися Полтавський земський банк, профспілка торгово-промислових службовців, пошта, телеграф, центральна наукова бібліотека, Полтавська обласна контора.

Історія навчального закладу розпочинається 1947 року.

Згідно рішення лютневого 1947 року Пленуму ЦК ВКП(б) «Про заходи підйому сільського господарства в післявоєнний період» у серпні 1947 року створено Полтавську середню сільськогосподарську школу по підготовці голів колгоспів із дворічним терміном навчання. На правах філіалу школи в будинку по вулиці Володарського, 6 із 1951 до 1 жовтня 1956 року діяла Полтавська однорічна сільськогосподарська школа по підготовці бухгалтерів і рахівників. Із 1948 до 1951 року при школі функціонували шестимісячні курси перепідготовки працівників сільського господарства.

Незважаючи на складні повоєнні умови, школа за короткий час сформувала необхідну для повноцінного процесу навчання навчально-методичну і матеріальну базу. Для практичної підготовки учнів рішенням облвиконкому школі були виділені земельні угіддя площею 120 га поблизу села Стехівка, за 20 км від Полтави. Тут було створене навчально-дослідне господарство.

1950 року школа перейшла на трирічний термін навчання і до розформування 1 серпня 1956 року називалась Полтавською середньою сільськогосподарською школою по підготовці голів колгоспів з трирічним терміном навчання. Набір учнів у школу проводився з числа працівників сільського господарства, які мали досвід практичної роботи на керівних посадах: голови колгоспів, голови ревкомісій, бригадири, завфермами, члени правління колгоспів, ланкові. Середній вік учнів становив 25—30 років, освіта − 6—7 класів. Учні забезпечувалися стипендією в розмірі 200 карбованців, їм нараховували 25—30 трудоднів від колгоспу, який направляв на навчання.

Успішну підготовку висококваліфікованих спеціалістів для сільського господарства забезпечував згуртований колектив викладачів на чолі з директором школи Касименко Арісою Карпівною та завучем Вітавським Михайлом Михайловичем.

Викладачами та учнями школи проводилася науково-дослідницька робота. Значний внесок у її розвиток зробили викладачі рослинництва і землеробства Ігнатова Я.В., Гордієнко Т.А., Пчелінцев О.К. Під їх керівництвом вивчався передовий досвід вирощування сільськогосподарських культур Героїв Соціалістичної Праці Марка Озерного та Тетяни Земляної. І через кілька років натхненна праця викладачів та учнів школи увінчалась значною трудовою перемогою: 1952 року учбове господарство взяло участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці й отримало нагороду − бронзову медаль.

Протягом 1953—1955 років сільськогосподарську школу очолював Сокоренко Петро Іванович. Участь у Великій Вітчизняній війні, тяжкі післявоєнні роки, праця в сільському господарстві, вища сільськогосподарська освіта — все це дозволило Сокоренку П.І. з успіхом націлювати діяльність педагогічного колективу на досягнення найкращих результатів у підготовці спеціалістів для сільського господарства.

1955 року Сокоренко П.І. на заклик 30-тисячників, з метою підйому ефективності сільськогосподарського виробництва, був направлений у сферу практичного виробництва і тривалий час працював головою колгоспу «Газета «Правда» Чутівського району.

За 10 років існування Полтавською середньою сільськогосподарською школою по підготовці голів колгоспів було випущено 1573 висококваліфікованих спеціалістів сільського господарства.

9 квітня 1956 року відбулося засідання бюро Полтавського обкому КП України, яке розглянуло питання «Про заходи по покращенню підготовки партійних, радянських і керівних колгоспних кадрів». По цьому питанню було винесено рішення:

«Згідно з постановою ЦК КП України від 27.03.1956 року № П-1014 бюро обкому постановляє:

2. Створити на базі сільськогосподарських шкіл і партійних курсів, які ліквідуються, радянсько-партійну школу з трирічним терміном навчання по підготовці партійних, радянських і керівних колгоспних кадрів при обкомі КП України.». Директором радянсько-партійної школи був призначений Крокосенко Михайло Никифорович.

Слухачі школи досягли високих результатів в освоєнні навчальної програми. Так, у 1956—1957 навчальному році середній бал в окремих групах досягав 4,5 бали. Високий бал успішності зумовлений низкою положень: по-перше, необхідними умовами для вступу був відповідний трудовий стаж (середній вік слухачів 25—35 років) та високі морально-політичні якості абітурієнтів; по-друге, достатня, відповідно умовам часу, навчально-методична база навчального закладу; по-третє, професійний викладацький склад.

За результатами навчальної та виховної роботи у 1964 році кращими викладачами школи визнані: Литвиненко Микола Миколайович — викладач математики, Острошапський Микола Федосійович — викладач рослинництва, Івасенко Олексій Федорович — викладач економіки й організації сільського виробництва, Петрашенко Сергій Сидорович — викладач політекономії, Пащенко Кузьма Андрійович — викладач тваринництва, Коркішко Яків Федотович — викладач механізації, Савчук Поліна Кузмінівна — викладач хімії.

Очолював радянсько-партійну школу, а потім міжобласну школу в період із 1960 до грудня 1965 року Огагін Григорій Федорович.

Радянсько-партійна школа при Полтавському обкомі партії посідала провідне місце серед навчальних закладів не лише області, але й республіки. Протягом майже десятиріччя вона готувала кадри для сільського господарства. Найкращим підтвердженням слів є самовіддана праця випускників школи. Серед тих, хто досяг значних результатів на хліборобській ниві:

• Фисун Андрій Лукич (випускник 1958 року), Герой Соціалістичної Праці, голова колгоспу «Перемога» Карлівського району.
• Пащенко Ілля Васильович (випускник 1958 року), Герой Соціалістичної Праці, голова колгоспу ім. Ілліча Полтавського району.
• Титаренко Григорій Григорович (випускник 1956 року), голова колгоспу ім. Леніна Семенівського району.
• Полішко Дмитро Полікарпович (випускник 1956 року), голова колгоспу «Ленінський шлях» Козельщинського району.
• Семперович Михайло Тимофійович (випускник 1958 року), голова колгоспу «Іскра» Оржицького району.
• Кука Іван Миколайович (випускник 1960 року), голова колгоспу ім. Леніна Глобинського району.
• Нестерець Павло Петрович (випускник 1961 року), голова колгоспу «Україна» Машівського району.
• Ірза Іван Сергійович (випускник 1961 року), голова колгоспу ім. Леніна Машівського району.
• Колодій Григорій Григорович (випускник 1961 року), заступник голови колгоспу ім. Чапаєва Семенівського району.
• Шовковицький Доброслав Олександрович (випускник 1962 року), голова колгоспу «Дружба» Решетилівського району.
• Кольвашенко Григорій Іванович (випускник 1963 року), голова колгоспу «Зоря комунізму» Новосанжарського району.

Рада Міністрів СРСР Постановою № 690 від 25.08.1960 року прийняла рішення про організацію в РРФСР і УРСР сільськогосподарських технікумів по підготовці керівних кадрів колгоспів і радгоспів. За положенням, на навчання в технікум приймались особи не старше 40 років із числа заступників голів колгоспів, керуючих відділками радгоспів, бригадирів виробничих бригад, завідуючих тваринницькими фермами, які мали освіту в обсязі не нижче неповної середньої школи і працювали на зазначених посадах не менше 3 років. Строк навчання для осіб з неповною середньою освітою встановлено 3 роки, для тих, хто мав середню освіту, — 2 роки. По закінченні технікуму випускникам присвоювалась кваліфікація агронома-організатора або зоотехніка-організатора.

Технікум одержав навчальний корпус по Першотравневому проспекту, 10, учбове господарство в с. Стехівка Полтавського району, 4 гуртожитки по вулицях Гагаріна, 3; Пушкіна, 60; Ватутіна, 2 і Володарського, 6. Майже всіх викладачів та працівників міжобласної школи було зараховано до штату технікуму. У 1967—1968 навчальному році в учбовому корпусі технікуму було розміщено 16 аудиторій, в тому числі 11 кабінетів і 5 лабораторій, актовий зал на 400 місць. Бібліотека мала книжковий фонд 48792 примірники літератури, з них 5207 — підручники.

У технікумі працювали 24 викладачі. Очолював технікум в період із грудня 1965 до березня 1968 року Нешкур Андрій Ізотович.

Адміністрація, викладачі технікуму проводили значну роботу щодо розширення і вдосконалення навчально-методичної бази технікуму, підвищення професійного рівня викладачів спеціальних і загальноосвітніх предметів, що в кінцевому результаті забезпечувало підготовку висококваліфікованих працівників сільського господарства.

У 1967—1968 навчальному році в технікумі навчалось 337 учнів, із яких було сформовано 16 академічних груп.

Особлива увага приділялась учбовому господарству технікуму, який був основною базою закріплення на практиці знань, одержаних учнями під час теоретичних занять. Тут майбутні працівники сільського господарства мали змогу одержати практичні навички використання передових методів агротехніки. В учгоспі під керівництвом викладачів технікуму здійснювалася наукова робота. Солідна дослідно-наукова база була створена завдяки роботі викладачів сільськогосподарських дисциплін колишньої Полтавської середньої сільськогосподарської школи по підготовці голів колгоспів: Гордієнка Т.А., Коркішка Я.Ф., Пчелінцева О.К., пізніше долучилися і досягли неабияких успіхів викладачі Острошапський М.Ф., Ярина Н.П., Перепиляй М.Г., Пащенко П.А., Вітавський М.М.

1967 року учбове господарство в с. Стехівка мало 236 га сільськогосподарських угідь, 205 га − орної землі. Учгосп мав у власності господарські приміщення, тваринницькі ферми, трактори, автомобілі, комбайни та інші сільськогосподарські машини й агрегати.

Із 1975 року на основі постанови Ради Міністрів УРСР від 01.09.1975 року № 417 Наказом міністра сільського господарства УРСР при технікумі створено школу управління і школу підвищення кваліфікації сільськогосподарських кадрів, які розмістилися в корпусі по вул. Гагаріна, 3. Термін навчання становив 1—2 місяці. Контингент учнів у школі управління складав 75 осіб, у школі підвищення кваліфікації сільськогосподарських кадрів — 110 осіб. Директором школи призначений Свирид Микола Семенович. Викладання спеціальних та суспільних дисциплін в школі здійснювали викладачі технікуму Ярина Н.Ф., Нориця В.І., Ус 3.С., Петрова Л.П. та інші.

У другій половині 70-х років технікум очолювали: директор Котов Марібальд Олексійович (1975—1980 рр.), завуч — Согоконь Олексій Матвійович. Основні напрями розвитку і вдосконалення навчально-методичної та виховної роботи технікуму вирішувались викладачами, які входили до складу чотирьох предметних циклових комісій.

На початку 80-х років технікум мав 9 навчальних кабінетів, 8 лабораторій, актовий зал на 400 місць та бібліотеку в основному корпусі.

Викладацький склад представлений 39 педагогами, із них 29 – працювали на постійній основі. Найбільш досвідченими, що досягли найкращих показників у навчанні й вихованні учнівської молоді, були: Самусева Юнія Павлівна — викладач механізації, Ус Зінаїда Степанівна — викладач української мови і літератури, Деркач Микола Петрович — викладач автосправи, Петрова Любов Петрівна — викладач економіки, Якубенко Галина Самійлівна — викладач рослинництва, Прудяк Юрій Павлович — викладач механізації, Коротун Євгенія Олексіївна — викладач тваринництва, Буневич Надія Василівна — викладач політекономії і наукового комунізму, Прудяк Олександра Трохимівна — викладач фізики, Гаранчук Катерина Луківна — викладач ботаніки.

Із 1980 до 2004 року навчальний заклад очолював Григорій Антонович Олійник, відомий організатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці, Заслужений працівник народної освіти України. Під його керівництвом на основі американських і канадських проектів у навчальному закладі були проведені радикальні зміни у напрямках і змісті освіти − відкриті нові спеціальності: правознавство, фінанси, менеджмент організацій. 1991 року навчальний заклад був перейменований у Полтавський сільськогосподарський технікум; 1994 року − створено Полтавський аграрний коледж управління і права, який у 1997 році здобув статус державного; 2004 року згідно наказу Міністерства аграрної політики України коледж увійшов у структуру Полтавської державної аграрної академії, відкривши нові перспективи щодо підготовки фахівців для народного господарства України. Контингент студентів значно розширився − склав майже 1300 осіб. Студентами коледжу стали представники різних регіонів України: Полтавської, Сумської, Житомирської, Закарпратської, Дніпропетровської та інших областй.

Пам'ять про видатного педагога Полтавщини увічнена відкриттям 2005 року на фасаді навчального закладу меморіальної дошки.

Із вересня 2004 року коледж очолює Левківський Михайло Іванович, «Відмінник освіти України», викладач-методист. Працює у навчальному закладі із 1987 року, пройшов педагогічну школу від викладача, завідувача відділення, заступника директора з навчальної роботи до директора закладу. 2007 року нагороджений трудовою відзнакою Міністерства аграрної політики України «Знак пошани».
Аграрний коледж управління і права Полтавської державної аграрної академії – один із провідних навчальних закладів системи аграрної освіти; успішно пройшов акредитацію і ліцензування, здійснює освітню підготовку за спеціальностями:

Освітньо - кваліфікаційний рівень бакалавр:

• Менеджмент бакалавр з менеджменту
• Фінанси і кредит бакалавр з фінансів

Освітньо - кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста:

• Фінанси і кредит молодший спеціаліст з фінансів
• Правознавство юрист

Організація і технологія ведення фермерського господарства фахівець з організації та ведення фермерського господарства

Матеріально-технічна база коледжу представлена двома навчальними корпусами, у яких розміщуються: тридцять п'ять кабінетів, чотири комп'ютерних класи, Інтернет-клуб,  актовий зал, бібліотека із фондом літератури близько 60 тисяч примірників, читальний зал, їдальня.