Музей історії Полтавської державної аграрної академії

Музей історії Полтавської державної аграрної академії створено 13 жовтня 1970 року. Нині він знаходиться на другому поверсі нового навчального корпусу № 4. Його експозиція розміщена на 105 м2. Тут знаходиться близько трьох тисяч експонатів, із яких більшість – ориґінальні. Значна частина становить історичну, наукову та мистецьку цінність. Заслуговують на увагу й меморіальні речі.

Музей ПДАА має цікаву історію. Рішення про його відкриття було прийняте в період активної підготовки до дня відзначення 50-річчя вузу. Із цієї нагоди створено ініціативну групу: керівник –  В.П. Іващенко – колишній ректор інституту, викладачі та співробітники навчального закладу М.П. Кертік, І.Є. Кузьменко, Г.К. Середа та ін.

За багаторічну історію музею ПДАА було проведено декілька його реекспозицій, зумовлених рядом обставин: зміною приміщення, історичних віх тощо. Одна з них була проведена з нагоди святкування 75-річчя нашого навчального закладу. Для цього за наказом колишнього ректора О.М. Куценка (Наказ №53 від 8 липня 1990 року) було створено ініціативну групу. До її складу увійшли: О.Д. Чупрун, А.А. Кочерга, І.С. Лебединський, О.О. Захарченко, В.М. Самородов, Г.К. Середа, Л.М. Сипіта та ін. У цей час музей розміщувався на території кафедри фізичного виховання і спорту.

Тим же наказом директором музею було призначено старшого викладача кафедри ботаніки і захисту рослин (нині кафедра екології і ботаніки) В.М. Самородова, наукове керівництво здійснювала В. І. Кошова (співробітник Полтавського державного краєзнавчого музею) художне оформлення здійснював художник Володимир Дерябін. У 2002-2003 рр. проведено останню реекспозицію музею за участю Т.В. Заштовт (нинішня завідуюча музею) та художника-дизайнера В.О. Слободянюк. У ході роботи було розширено деякі розділи старої експозиції, наприклад, «Полтавський сільськогосподарський інститут у роки Великої Вітчизняної війни» та створено нові – «Голодомор 1933-го і академія», «Етнографічний куточок», «Козаччина: минуле і сьогодення», «Аграрії на ниві української культури» та ін.

До фонду музею було подаровано чимало експонатів, які продовжують надходити й тепер. Їх приносять не лише співробітники академії, але й діти тих, хто закінчив її у далеких 30-40-х роках XX ст. Серед них – родини Сердечних, Лозовських та ін.

Чимало цікавих матеріалів передав у фонд музею доцент кафедри фінансово-економічного аналізу та статистики поет-пісняр А.О. Лихошвай. Саме він став ініціатором створення тематичного куточка «Аграрії на ниві української культури».

Представлений у музеї розділ «Нелегка хліборобська праця» розкриває життя та побут селянина кінця XIX-початку XX ст. Щоб надати йому більш яскравого колориту, було створено невеличкий «Етнографічний куточок». Саме для цього розділу були подаровані експонати: миска, рубель, качалка (професор М.Т. Ноздрін), ночви, пральна дошка (В.І. Містюк), серп, прядка, рогач, залишки рядна (знайдено в селі Голуби Решетилівського району і передано музею); очіпок, сорочку, корсетку (подарунок В.О. Слободянюк (Павленко) зі смт. Градизьк на Полтавщині), чоловічу сорочку (О.І. Чеверда), рушники (С.В. Турпітько, Л.П. Захожа, Т. В. Заштовт, Р.А. Колєснікова, І. І. Шупік), праски (О.В. Ландарь та Н.М. Книш), жіноча сорочка (Н.П. Журавка), ціп (А.П. Діхтяр).

Є в музеї підбірка матеріалів про життя і творчість випускника інституту, доцента кафедри фінансово-економічного аналізу та статистики, поета-пісняра, заслуженого працівника культури України, члена Національної всеукраїнської музичної спілки Анатолія Олексійовича Лихошвая.

Анатолій Олексійович написав вірші, на які полтавські та харківські композитори створили лірико-патріотичні, естрадні, жартівливі пісні, а також романси і балади. Відомі в Україні і за межами пісні на вірші Анатолія Лихошвая: «Полтавські галушки», «Ярмарок у Сорочинцях», «Що з тобою друже?», «За тебе, Україно», «Балада про дзвонаря Андрія», «Говорить Полтава», «Дзвони Полтави», «Вічно будь, красуйсь, Полтаво!», «Лейтенанти», «Цвітуть рожево абрикоси», «Три верби», «Крутий берег», «Яка гарна парочка», «Наталка-полтавка»; романси – «Горіла свічка воскова», «Серпнева ніч», «Незабутній вечір» та ін.

Поезія і музика цих пісень і романсів та балад зігріває теплом і любов'ю до рідного краю.

У співавторстві з професором Анатолієм Опрею та композитором Ігорем Горбачовим було створено Гімн Полтавської державної аграрної академії.

Цінні документи та фотографії передали до фонду музею родина Лозовських та Дворовенко, доцент О.Г. Близнюченко (архів М.М. Маньківської), родина Почерняєвих та доцент В.М. Нагаєвич (деякі документи та світлини професора Ф.К. Почерняєва), доцент В. М.Самородов – частково архів академіка О.В. Квасницького, старший лаборант кафедри організації виробництва і підприємництва Л.М. Приходько – бандуру та саморобну палицю, які свого часу належали фундатору кооперативного руху на Полтавщині М.Д. Токаревському і які свого часу були передані його дочкою професору Станіславу Степановичу Бакаю.

Реекспозиція музею проводилася згідно з рекомендаціями Полтавською державного краєзнавчого музею, зокрема мистецтвознавця, члена ради всеукраїнських та народних творчих спілок В.М. Ханка.

У ній брали участь фотографи П.Г. Лебединський, В.А. Чернявський, П.Д. Здоровило, Є. Странадко, К. Яворський та Ляля Головко; художники Антонови, Збрицькі, М.В. Маньківська-Залойло, В. Слободянюк (м. Полтава), Я.В. Слободянюк (м. Київ), О. І. Крамиренко та О.І. Кравченко (художня ковка), С.В.Турпітько (різьблення по дереву); Г.М. Чернявська (художник-декоратор). Технічну роботу виконували редактори та коректори текстів епікетажу Н.О. Швець, С.Г. Різник, В.О. Слободянюк та Г.Г. Пустовгар; комп'ютерний набір здійснювали І.С. Давиденко (факультет механізації сільського господарства), Н.К. Грубіч (агрономічний факультет), Н.А. Потапенко та Н.І. Бабич («Промелектроніка»).

У проведенні реекспозиції музею використані матеріали Полтавського державного архіву (Т.П. Пустовіт, В.В. Коротенко), деякі архівні матеріали ПДАА (завідувач архівом Л.М. Сипіта) та приватні архівні матеріали краєзнавців Полтави (Ю.Є. Меліхова, М.М. Маньківської, Л.Г. Убийвовк, М.С. Коломеєра та Т.В. Заштовт).

Проведенням реекспозиції музею постійно опікувалися колишній ректор академії В.М. Писаренко, проректор із навчальної роботи В.М. Нагаєвич, проректор із наукової роботи М.М. Опара, проректор із виховної роботи А.А. Кочерга, проректор з адміністративно-господарської частини В.І. Мистюк, головний бухгалтер Н.Г. Карпенко, а також викладачі, співробітники та студенти академії.

Тож не випадково у 2004 році музею історії ПДАА було присвоєно статус «Народний музей» (наказ Полтавської обласної державної адміністрації № 147 від 1 червня 2004 р).