«Динамічна децентралізація», «Віртуальний суверенітет», «Майданчик для соціально-технічних інновацій», «Продовольча безпека» - сценарії оперативного майбутнього, які нарешті дозволять Україні стати ефективною державою. Над ними працювали учасники «VI Зимової Студреспубліки» з 21 по 24 березня 2014р. у мальовничому місці на узбережжі озера Синевір, що на Закарпатті.
У цей надважкий для України період небайдужі громадяни з різних регіонів працювали заради того, щоб знайти той наступний крок, який Україна повинна зробити для виходу з теперішньої кризи та для того, щоб заявити всьому світу про себе як сильну і прогресивну державу.
Щоб робота була максимально фаховою, Тарас Плахтій, експерт із громадських структур мережевого типу, учасник кількох «Зимових Студреспублік», прочитав факультатив на тему «Суспільно-політична організація у метафорах».
Протягом гри учасниками було запропоновано 4 основні напрямки, які складають цілісному картинку потрібних змін в Україні:
- динамічна децентралізація – необхідність сміливого передання владних і фінансових повноважень на локальні рівні. Даний шлях потребує гнучкого та швидкого перегляду умов взаємодії громад із «центром» на договірних умовах, таким чином створюється можливість спеціальних умов для кожної території;
- віртуальний суверенітет – організація прийняття та реалізації рішень громадами всіх рівнів шляхом електронного голосування та врядування, впровадження механізмів прямої та експертної демократії;
- майданчик для соціально-технічних інновацій – Україна має в максимальному обсязі підтримувати різноманітні не мейнстрімові напрямки науки, створити умови для апробації таких експериментів в Україні, дати можливості роботи найкращим вченим світу у зазначених галузях саме у нас, але разом із вітчизняними спеціалістами, впроваджувати соціальні інновації, на які ще не вистачає сміливості у т.зв. розвинутих суспільствах;
- продовольча безпека – реалізація комплексу заходів для підняття кількості виробництва продовольства та продукції харчової промисловості в Україні, як мінімум, у два рази, при збереженні родючості ґрунтів, лідерство у справі створення «зернового ОПЕКу» для світу.
Оргдіяльнісна гра була дуже складною, що зрозуміло через ситуацію в країні. Здавалося, все, надії ні на що вже нема, злодії й інфантилізм знову ведуть до раніше апробованого українцями сценарію отаманщини та розколу.
В самому кінці «Зимової Студреспубліки», коли повинен був бути представлений план реалізації стратегії розвитку структури майбутнього для України та світу по різних напрямках, раптом відбувся дефолт. На руках у республіканців не залишилося «Сил влади» (одиниця оцінювання у ЗиСР), їхній баланс став негативним. Учасники розпочали переговори з кредиторами, щоб їм повірили і дали кредит, однак, цього не відбулося. Гру треба було закривати й фіксувати поразку проекту держави у нинішньому вигляді…
Але раптом до гравців прийшла ідея про те, що єдиним, хто може допомогти в такому випадку – це не американці, ЄС, Путін або якісь політики - це лише вони самі, себто Народ. Громадяни запропонували пожертвувати свої власні накопичення, щоб врятувати катастрофічну ситуацію у грі, а в реалії і цілу Україну. Цей план спрацював: учасники зробили пожертви грошима, ґаджетами, ювелірними виробами - борги було погашено. Гарантами зобов’язань перед Народом стали люди честі – силовики за підтримки людей мудрості – інтелектуалів.
Більше того – Народ прийняв рішення інвестувати частину свого багатства у розробку та втілення прогресивного порядку денного для країни.
Далі успішно презентовано підсумкову схему, яка є синергією 4 прогресивних кроків для України та світу.
По завершенню гри відбулася церемонія нагородження учасників і переможців ЗиСР-VI. Третє та друге місця завоювали полтавчани: Олег Слизько та Юлія Бобир, відповідно. Переможцем «VI Зимової Студреспубліки» став Олег Деренюга, м. Миколаїв. Окрім дипломів, нагородами стали планшети від партнера - компанії Impression і корисні книги всесвітньовідомого економіста, учасника Партнерської ради Студреспубліки Богдана Гаврилишина.
Оскільки ігри Студреспубліки мають прогнозну функцію того, що відбуватиметься в Україні, за результатами ОДГ ЗиСР-VI можна зробити висновок, що нас чекають дуже непрості часи: ескалація конфлікту буде продовжуватися, вихід на шлях розвитку можливий лише тоді, коли ми досягнемо «дна», а громадяни проявлять солідарну відповідальність. Тоді країна буде готова на корисні й сміливі експерименти, які допоможуть їй не лише вийти з кризи, але й стати експортером цих ідей у світ.
