Історія українсько-польської співпраці

Історія розвитку українсько-польської співпраці

Найтісніша та найбільш плідна співпраця нас поєднує із кафедрою ландшафтної архітектури та регіонального планування Варшавського сільськогосподарського університету. Досить тісне співробітництво розпочалося із візиту до Полтави завідувача згаданої кафедри, який на той момент був міністром екології Польщі – доктора наук, професора Яна Шишко, який прибув на запрошення нашого ректора.  Зустріч відбулася настільки ефективно, що відразу підписана відповідна угода та складено план відповідних двосторонніх заходів, який, у першу чергу, передбачав обмін студентами та викладачами для проходження стажувань, практик та участі у наукових конференціях екологічного спрямування.

Крім того значно активізувалася польсько-українська співпраця у нашій академії та збільшилася кількість польських партнерів протягом останніх двох років. Так, досить активна наукова співпраця у галузі управління водними ресурсами, що використовуються для потреб сільськогосподарського виробництва, поєднує нас із Краківським відділенням Інституту меліорації та луківництва.

http://www.imuz.edu.pl/imgs/belki/belka3.jpg

Із цим науковим закладом укладено офіційну угоду, в ході реалізації якої кілька викладачів та аспірантів з нашої академії змогли відвідати Краків для обміну науковим досвідом чи навіть короткотермінового стажування. Пріоритетним напрямком спільних наукових досліджень визначено – ефективні шляхи збалансування природно-технічної і еколого-ландшафтної структури сільськогосподарських угідь та оптимізація управління водними ресурсами та водно-меліоративними заходами у аграрному виробництві. 

Надзвичайно цікавим напрямком роботи є співпраця із неурядовими і неприбутковими організаціями. logoFPSnowe

Найбільш цікавими та практично-значимими для нас є організації, що займаються пропагуванням серед широких верств населення питань охорони навколишнього середовища, розвитку активності сільських громад та сільського екотуризму, а також багатьма іншими питаннями, пов`язаними із розвитком екологічного землеробства, виробництвом та просуванням на ринку локальних продуктів та якістю продуктів споживання. На даному етапі розвитку аграрно-промислового сектору Полтавщини ці питання є надзвичайно актуальними, але, на жаль, у більшості випадків їм поки що не завжди приділяється достатньо уваги. Саме тому співпраця із неурядовими польськими організаціями допомагає нам зрозуміти найбільш ефективні шляхи агроекологічної просвіти суспільства. В цій роботі важливим і цікавим польським партнером для нас є Фундація Партнерство для  середовища, діяльність якої є знаною у Малопольському регіоні. В рамках підписаної угоди окрім участі наших викладачів у заходах, що проводилися Партнерством у малопольському воєводстві, на конкурс малих грантів Посольства Польщі в Україні в березні 2009 р. був представлений спільний проект "Polskie inspiracje dla rozwoju lokalnego i budowania partnerstwa na Ukrainie“, який, на жаль, не отримав фінансування, але став для нас важливим кроком до подальшого розвитку співпраці.

Наступним важливим питанням для сучасного аграрного виробництва є організація широкої мережі консультаційних служб чи пунктів агроконсалтингу. На відміну від Польщі, де система служб сільськогосподарського дорадництва функціонувала фактично у будь-які часи й на даний момент є досить розгалуженою, добре організованою й має державну підтримку, в Україні такої структури ніколи не існувало. Адже, починаючи з радянських часів і до сьогодні, у нас сільськогосподарські підприємства мали у своєму розпорядженні сотні, тисячі й навіть сотні тисяч гектарів. Такі потужні підприємства завжди мали свого агронома, ветеринара і зоотехніка й відповідно не потребували жодних консультаційних послуг. Зараз, у зв`язку із значним реформуванням сільського господарства і земельних відносин на Україні, поряд із потужними підприємствами постала значна кількість малих підприємств чи фермерських господарств, земельні угіддя яких складають кілька гектарів й діяльність ведеться членами однієї родини. Відповідно постає потреба у створенні системи дорадчих служб.  Тут для нас неоціненним є досвід Польщі. Адже сьогодні в Україні не існує офіційної системи дорадчих служб. Усі служби, які створено останніми роками у більшості випадків зареєстровані як громадські організації й працюють у рамках певних проектів із закордонним фінансуванням. При нашій академії як окремий структурний підрозділ з 2007 року функціонує дорадча служба, яка вже більше року плідно співпрацює із Малопольським осередком сільськогосподарського дорадництва у Карніовіцах. В рамках підписаної угоди про співпрацю наші дорадники мали змогу відвідати польських колег з метою вивчення досвіду організації дорадчої діяльності, брали участь у науково-практичних конференціях, сільськогосподарських ярмарках, а також опублікували ряд спільних публікацій як у польських, так і українських виданнях.

Однією з найактуальніших у всьому світі проблем сьогодення, особливо в умовах глобальної кризи, є отримання екологічно-безпечних видів енергії. Директива ЄС вимагає від Польщі досягти до 2020 року 15% рівня валового внутрішнього споживання енергії за рахунок відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). В Україні таких вимог поки що не існує, але ця проблема стає дедалі актуальнішою. Саме тому досвід Польщі, особливо у галузі використання ВДЕ у сільському господарстві та повсякденному житті, є для нас унікальним. Саме тому в нашій академії активно розвивається співпраця із керівництвом лабораторії відновлювальних джерел енергії при Об`єднанні шкіл електричних м. Краків. Протягом 2008-2009 рр. 5 викладачів нашої академії змогли відвідати цю лабораторію, пройти навчання на кількох практичних семінарах з вивчення устаткування ВДЕ, його монтажу й обслуговування.  Було опубліковані кілька спільних статей у виданнях України. Починаючи з 2009 року ця співпраця активно розвивається, інформацію про це наведено у окремому розділі.

Одним із цікавих вже проведених спільних заходів була участь у конференції з використання екологічно-безпечних джерел енергії, що проводилася наприкінці вересня у Одеському національному університеті. Співробітники нашої академії та гості з Польщі виголосили ряд доповідей на означену тематику та подали до друку 3 спільних статті.

Переходячи до інших практичних заходів, що вже відбулися останніми роками спільно із зазначеними вище партнерами, хочеться продовжити розповідь про участь у наукових конференціях. Однією з найбільших проблем молодих науковців та аспірантів на східній Україні є відсутність досвіду міжнародного спілкування. Більшість міжнародних конференцій, які ми відвідуємо, проходять або в Україні, або в Росії. Тобто дійсно міжнародного спілкування часто бракує. Особливо страждають через це навички спілкування іноземними мовами. Відомо, що на східній частині нашої країни не так багато людей володіє польською мовою, але навіть ті, що володіють, не мають практики. Що стосується англійської мови, то навіть у тих, хто її знає непогано – знання є пасивними, тобто відсутні навички мовлення. Крім того, участь у конференціях в інших країнах дає можливість науковцю побачити інші погляди і підходи до аналогічних досліджень, безпосередньо ознайомитися із міжнародним досвідом. Ну й надзвичайно важливим є можливість публікації результатів своїх досліджень у міжнародних виданнях. Отже, участь у конференціях у Польщі мають для наших науковців надзвичайно важливе значення.

Щорічно у квітні, починаючи з 2004 року, викладачі, студенти та аспіранти ПДАА беруть участь у щорічній науково-практичній конференції зі сталого розвитку сільської місцевості, що проводиться кафедрою ландшафтної архітектури та регіонального планування Варшавського сільськогосподарського університету.

Кожного року цій конференції представники ПДАА виголошують 2-3 доповіді, в яких представляють основні здобутки науковців нашої академії. Останніми роками були представлені результати досліджень щодо стану водних та земельних ресурсів на Україні, біорізноманіття у агроекосистемах, ентомології, стану впровадження елементів точного землеробства на Полтавщині, динаміки розвитку бджільництва у нашому регіоні та деякі інші. На графіку представлено динаміку кількості учасників названої конференції з нашої академії, що виїжджали до м.Тучно. Загальна кількість учасників за 6 років становить близько 30 осіб.

Основні результати наукових досліджень, що представлялися щорічно на цій конференції, публікуються у відповідних матеріалах конференції, завдяки чому наші викладачі й науковці можуть представити свої надбання у міжнародних виданнях. За період з 2004 по 2009 роки у збірниках наукових праць цієї конференції представники ПДАА надрукували 9 статей.

Дозвольте висловити особисту подяку пану міністру, завідувачу кафедри ландшафтної архітектури і регіонального планування, доктору наук, професору Яну Шишко, завдяки якому ми маємо постійну співпрацю, а для виїзду на конференції – й фінансову підтримку.

В рамках співпраці із Дорадчою службою м. Краків у березні 2009 року 2 представників нашої академії в якості гостей брали участь у конференції з особливостей використання відновлювальних джерел енергії у Малопольському воєводстві. Особливе значення для нас мало вивчення досвіду отримання теплової енергії шляхом спалювання біомаси у рослинництві та отримання біогазу із відходів рослинництва й тваринництва та способи його використання.  

Крім того,  по одному представнику нашої академії восени 2008 року брали участь у конференції з «Управління підприємствами», що відбулася у Гірничо-металургійній академії у м. Краків та конференції, присвяченій Кліматичній конвенції та її впливу на забезпечення сталого розвитку суспільства, що відбулася у м. Тучно.

Іншою цікавою формою підвищення науково та кваліфікаційного рівня є участь у семінарах, що проводяться нашими польськими партнерами. Часом випадає нагода ознайомитися із настільки цікавими та неочікуваними речами про які ми раніше взагалі навіть не замислювалися. Саме таким був семінар фундації Партнерство для середовища, присвячений  технологіям забудови та організації функціонування публічних місць для сільської громади у невеликих населених пунктах. На семінарі були представлені як теоретичні моменти так і конкретні приклади розв`язання таких завдань у маленьких селищах півдня Польщі.

Надзвичайне практичне значення мала участь у циклі семінарів щодо основних підходів до утилізації та вторинної переробки  комунальних, промислових та сільськогосподарських відходів, що існують у Малопольському воєводстві.

Проблема поводження з відходами є для нас дуже важливою, адже у Полтавській області більшість звалищ є переповненими, а сміттєпереробні підприємства відсутні, немає навіть спалювального заводу.  Крім того на території нашої області наявні кілька сховищ непридатних та невизначених пестицидів, більшість яких знаходяться у незадовільному стані й становлять екологічну бомбу вповільненої дії. У ході семінару учасники могли ознайомитися із технологіями функціонування сміттєзвалища Барич, на якому здійснюється не просте захоронення відходів, а  його первинне сортування з частковою вторинною переробкою. А з відходів, що підлягають утилізації чи захороненню, на підприємстві існує технологія отримання метану.

Крім того учасники семінару ознайомилися з такими підприємствами як станція демонтажу та знищення автомобілів, завод із спалювання медичних відходів, гірська гідроелектростанція та спеціалізований екоцентр, що демонструє екологічні методики функціонування присадибного господарства.

  

Одним з найцікавіших заходів, в яких ми брали участь завдяки запрошенню й підтримці польських колег, була виставка «Агропромоція 2009», яка відбулася 5-6 вересня 2009 року у Навойовій (малопольське воєводство). На цій виставці ми змогли представити польським споживачам найкращі зразки сільськогосподарської продукції, що виробляється аграрними підприємствами нашого регіону. Це були згущене молоко, кетчупи, майонези, живий хліб й навіть шоколад. Це була унікальна можливість плідної взаємовигідної співпраці. Дякуємо польським колегам із Служби сільськогосподарського дорадництва, які надали нам таку можливість.

Велику зацікавленість викликало у викладачів і аспірантів кафедри інформаційних систем і технологій відвідування фестивалю науки у травні 2009 року. Адже подібні заходи в нашій країні практично відсутні й для аспірантів стало повною несподіванкою можливість організації публічного заходу, що популяризує здавалося б таку суху й академічну річ як наукові досягнення. Особливу увагу привертали до себе стенди й виставкові екземпляри споріднених кафедр з Ягелонського університету та Гірничо-металургійної академії.

Крім участі у наукових та культурно-просвітницьких заходах велика увага приділяється в нашій академії спільним публікаціям та обміну статтями  з польськими колегами. З 2003 по 2009 рр. наші науковці видали спільно з польськими колегами 4 статті, у 10 статтях наші науковці змогли представити свої наукові досягнення у наукових виданнях Польщі. Польські колеги опублікували в наших виданнях 6 статей. Ще раз хочеться подякувати усім польським колегам, що надають нам можливість представлення наших досягнень у закордонних виданнях.

Наступним важливим шляхом українсько-польської співпраці є процес обміну студентами та викладачами для проходження практики та стажування. Ми вже маємо певний досвід такої діяльності. Влітку 2006 року троє студентів 3 курсу нашої академії протягом 45 днів проходили навчально-теоретичну практику у Варшаві в Національному фонді охорони навколишнього середовища і водного господарства  (м. Варшава). Мета практики – вивчення особливостей фінансування й реалізації екологічних проектів ЄС в Польщі. Отриманий досвід та інформацію студенти використали при написанні дипломних проектів.

Изображение 083

Изображение 078

В серпні того ж року в нашій академії ми приймали делегацію польських студентів, які приїжджали у рамках проходження практики з фаху. Виїзд був організований у рамках співпраці із кафедрою ландшафтної архітектури Варшавського сільськогосподарського університету. Мета – ознайомлення зі специфікою та особливостями організації й функціонування природничих та сільськогосподарських ландшафтів на Україні. Польські студенти змогли взяти участь у школі молодого еколога, побувати на екскурсіях у кількох аграрних підприємствах області, вивчити особливості будови природних та техногенних ландшафтів нашого регіону. З погляду на фах, що його здобувають польські студенти та на тематику їх магістерських праць, що були присвячені плануванню великих парків та садово-паркових ансамблів, з боку нашої академії для них були організовані екскурсійні виїзди до всесвітньовідомого парку Софіївка у м. Умань, м. Київ та музею українського гончарства у селищі Опішня на Полтавщині.

Влітку наступного (2007) протягом трьох місяців одна студентка ПДАА проходила навчально-виробничу практику у відділі охорони лісу Науково-дослідного інституту лісництва (м. Варшава),  де вивчала особливості біологічних та хімічних способів боротьби із шкідниками лісу.  Під керівництвом польських науковців студентка змогла провести цікаві дослідження та написати наукову роботу, яка пізніше неодноразово була відмічена на різноманітних студентських конкурсах на Україні.

IMG_0513 0 090

Однією із найбільш вдалих форм підвищення кваліфікації викладачів є стажування. Ми вдячні нашим польським партнерам, що надали нашим викладачам пройти стажування в Польських наукових та освітніх закладах. Так, в липні 2006 року відбулося 10-денне стажування у Національному фонді охорони навколишнього середовища і водного господарства, м. Варшава, метою якого було ознайомлення із польським досвідом реалізації екологічних освітніх проектів.

У липні 2007 року 4 викладачів ПДАА вивчали у Варшавському сільськогосподарському університеті польський досвід організації роботи системи сільськогосподарського консалтингу та дорадництва. В програму стажування входило також знайомство зі школою молодого еколога, що існує при Науково-дослідному інституту лісництва, та досвідом міжнародного співробітництва факультету Лісництва сільськогосподарського університету.

У червні 2008 року – 5 викладачів ПДАА вивчали у Варшавському сільськогосподарському університеті польський досвід адаптації сільськогосподарського виробництва до екологічних вимог ЄС. Під час перебування в Польщі вивчалися наступні питання:

  • шляхи та підходи до адаптації екологічного законодавства ЄС в Польщі;
  • екологічне законодавство в аграрній галузі;
  • нормативні акти та державні стратегії розвитку сільських територій та сільського населення;
  • заходи з підвищення рівня екологічної свідомості населення та поширення екологічної освіти;
  • особливості представлення, подання, фінансування та реалізації екологічних проектів, особливо у сферах освіти та сільського господарства;
  • особливості викладання екологічного законодавства у вищих навчальних закладах;
  • поширення екологічної правової освіти через систему дорадчих служб;
  • екологія лісів.

Для ознайомлення із цими питаннями наші викладачі відвідали:

  • у Варшавському аграрному університеті – кафедру агрономії, центр сертифікації "АгроБіоТест", відділ ландшафтної архітектури, лабораторію оцінки природничих ресурсів, факультет інженерії середовища, факультет лісу; лабораторію ГІС технологій; університетський аналітичний центр;
  • у Інституті досліджень лісу – генетичну лабораторію та лабораторію вивчення вірусів;
  • у Інституті аграрного виробництва та харчових технологій - лабораторію тестування на наявність ГМО;
  • державну ветеринарну інспекцію.

Хочу також відмітити, що більшість представлених вище заходів були ініціативними й одноразовими, але пройшли досить вдало, викликали велику зацікавленість серед викладачів, науковців і студентів. Маємо надію, що ініціативна співпраця буде й далі продовжуватися і поширюватися в нашій академії.

Крім заходів, що отримали реалізацію завдяки ініціативі, енергії та ентузіазму наших викладачів та польських партнерів за весь звітний період ми брали участь у трьох офіційних міжнародних проектах, що отримали фінансування міжнародних фундацій.

  •  з 2000 по 2005 рік факультет економіки та менеджменту ПДАА в якості партнера брав участь у американсько-польсько-українському проекті “Консорціум з удосконалення  бізнес-менеджмент освіти в Україні”, спрямованому на підвищення рівня викладацької майстерності викладачів бізнес-дисциплін;
  • до кінця 2009 року на правах партнера ми беремо участь у спільному німецько-польсько-українському проекті "Tempus-Tacis 2006" (JEР_27168_2006) агроекологічного спрямування;
  • до кінця 2010 року факультет економіки та менеджменту у якості “запрошеного гостя” бере участь у проекті співпраці економічних факультетів університетів Польщі, України і Словаччини. Проект фінансується з фонду Вишеградського.

Дозвольте кількома словами охарактеризувати діяльність кожного з проектів.

Перший проект мав на меті підвищення рівня знань та викладацької майстерності викладачів, що викладають бізнес-менеджмент дисципліни, особливо на рівні Management Business Administration. Заняття проводили кращі спеціалісти і тренери польських та американських бізнес шкіл. Цей проект мав для нас велике значення з одного боку через свою масовість, тобто велику кількість проведених протягом 5 років спеціалізованих семінарів вихідного дня та літніх шкіл. А з іншого боку саме в той час ми відкрили у себе в академії спеціалізовану півторарічну магістратуру за спеціальністю Адміністративний Менеджмент, офіційно зареєстровану за напрямком підготовки – специфічні категорії. Тому саме в той момент нам як повітря були потрібні викладачі-спеціалісті в галузі міжнародного бізнесу. Цікавою акцією в межах діяльності проекту була також міжнародна зустріч у Польщі , що відбулася на рівні ректорів вузів, в яких ведеться підготовка за бізнес спеціальностями. Наш ректор із задоволенням відвідав ряд провідних Польських вузів та бізнес шкіл.

Наступним проектом, в якому ми беремо участь як партнери до кінця 2009 року, є  спільний німецько-польсько-український проект Tempus-Tacis, суть якого полягає у створенні "Агро-Екологічного Центру Полтавщини" з метою об`єднання під його дахом усіх державних, комерційних та громадських й неприбуткових організацій, діяльність яких тим чи іншим чином пов`язана із екологією та охороною навколишнього середовища. Однією із найбільших проблем у нашому місті останніми роками була відсутність координованості у діях споріднених організацій, що досить часто перешкоджало отриманню помітних результатів. Адже гуртом працювати завжди легше, ніж поодинці. Саме таким згуртовуючим ядром і став Агроекологічний центр, який тепер має повноваження представляти інтереси більшості екологічних інституцій Полтавської області. 

Навчально-практичний семінар

Другим завданням цього ж проекту було проведення циклу семінарів на агроекологічну тематику за так званим каскадним принципом. Тобто за три роки 25 викладачів, науковців та експертів-дорадників нашого регіону змогли пройти навчання у Варшавському сільськогосподарському університеті, а після повернення разом із кількома польськими колегами провели на базі Агро-Екологічного центру цикл семінарів для фермерів, спеціалістів з сільськогосподарських підприємств та представників управління сільського господарства Полтавської області. Саме такий спосіб розповсюдження сучасних екологічно обґрунтованих методів обробітку ґрунту, ведення органічного сільського господарства приносить найбільший практичний ефект.

Для сільськогосподарських товаровиробників як області, так і України в цілому є цінною інформація, що розміщена на веб-сайті Агро-Екологічного Центру,  цікавою є ідея електронної бібліотеки центру. На сайті вже представлені електронні видання із серії "Екологічна бібліотека Полтавщини", буклети про екологічний станПолтавщини, в яких наведена аналітична інформація про стан атмосферного повітря, водні ресурси, якість питних вод, земельні ресурси, відходи та рекреаційні ресурси Полтавщини.

І останній третій проект, до якого ми долучилися тільки у 2009 році – це проект, що фінансується із фонду Вишеградського – організація співпраці між економічними факультетами Аграрних вузів Польщі, України, Словаччини. У проекті бере участь наш факультет економіки та менеджменту. Протягом поточного року декан названого факультету двічі брав участь у спеціалізованих конференціях для деканів названих факультетів. Проректор нашої академії у вересні мав безпосередню зустріч у Кракові із деканом економічного факультету Краківського сільськогосподарського університету, результатом якої стало узгодження ключових питань двосторонньої умови про співпрацю.  

Наприкінці хотілося б відмітити, що однією з основних перешкод щодо розширення польсько-української співпраці останнім часом стала мовна проблема. Хоча наші мови й схожі і на першій зустрічі колеги завжди можуть порозумітися, але з часом з`ясувалося, що для поглиблення співпраці та проведення спільних наукових досліджень чи навчально-методичних семінарів вже ж таки потрібним є більш досконале володіння польською мовою. У зв`язку із наявністю достатньої кількості бажаючих вивчати польську мову як серед студентів, так і науково-педагогічного складу у нашій академії вже третій рік функціонують курси польської мови, а також клуб польської мови, культури та традицій. За допомогу у організації і проведенні занять висловлюємо щиру подяку сестрі Анні Лис.

Крім того, ми підтримуємо тісний взаємозв`язок із спілкою шанувальників польської історії і культури у м. Полтава, який очолює О.В. Андрієвська.

Дякуємо також за допомогу волонтеру цієї спілки, викладачу польської мови пану Ярославу Ендрисяку.