Селекційний центр Полтавської державної аграрної академії розпочав свою роботу в 1970 році як лабораторія селекції озимої пшениці під керівництвом д.б.н. професора М.М. Чекаліна. База для практичної роботи по створенню нових сортів озимої пшениці була створена в учгоспі «Ювілейний» у с. Бричківка Полтавського району. Практична робота велася в двох напрямках: селекція та первинне насінництво.

За минулий з того часу період селекційна робота лабораторії збагатилася не тільки сортами пшениці нового покоління з високими адаптивними та цінними харчовими властивостями, а і новими унікальними методами та напрямами  селекції з широким застосуванням математичного моделювання, індексної селекції, кластерного аналізу.

Головним завданням є розробка нових методів оптимізації селекційного процесу на основі еколого-генетичного підходу та створення нових сортів озимої пшениці, гороху та проса, високопродуктивних та максимально придатних для вирощування в умовах Лівобережного Лісостепу України.

Основними напрямками наукової роботи є:

• розробка методів індивідуального добору на ранніх етапах селекції за допомогою індексів, так звана індексна селекція;
• методи оцінки та добору селекційного матеріалу за допомогою кореляційно-регресійного та кластерного аналізів;
• пошук маркерних ознак, що впливають на продуктивність, стійкість рослин до вилягання, стійкість до хвороб, морозо- та зимостійкість, технологічність та інші господарсько-цінні ознаки;
• ідентифікація селекційного матеріалу за спектрами запасних білків та генетичними маркерами ДНК.

Серед здобутків науковців є:

• розробка методів індивідуального добору на ранніх етапах селекції у гороху та озимої пшениці за методом селекційних індексів (М.М. Чекалін, В.М. Тищенко);
• розробка еколого-генетичного підходу в селекції озимої пшениці, методу групування ознак в кластерному аналізі (В.М. Тищенко, М.М. Чекалін);
• розробка методу оцінки зразків озимої пшениці за фотоперіодичною чутливістю; впровадження методу штучної затримки часу відновлення весняної вегетації (метод В.Д. Мединця) для добору зимостійких генотипів (В.М. Тищенко, М.М. Чекалін);
• вивчення генетичної природи нових форм гороху: „люпиноїд”, „хамелеон”, „детер” та їх вплив на продуктивність (М.Є. Баташова, М.М. Чекалін).
• Видані монографії: М.М. Чекалін „Генетические основы селекции зернобобовых культур на устойчивость к патогенам”, В.М. Тищенко, М.М. Чекалін „Генетические основы адаптивной селекции озимой пшеницы в зоне Лесостепи”.
• Виданий навчальний посібник: Чекалін М.М., Тищенко В.М., Баташова М.Є. «Селекція і генетика окремих культур».