Мода, мода, мода...

Була дружинонька у мене, Як на узліссі квітка весняна. Найкращою була у світі – Чарівна, ніжна і кохана. Попутав раптом біс дружину: Зробила модну зачіску руду, – Хотіла бути схожа На світову модель круту. Приспів: Ой, мода, мода, мода... А де жіноча ніжна врода? Тривогу б'ють чоловіки, – Із горя п'ють чоловіки! Рожеві тіні під очима. Вуста прокурені та ще й сині, А сукні – витвір модельєра: Усе інтимне, як на вітрині... Одумайся, прошу, дружино, – Згадай, якою гарною була! Зваблива, хитра мода – Жінок із розуму звела. Приспів.