|
Здається я від берега, -
Від тебе відпливаю,
І всі твої земні гріхи
Тобі я відпускаю.
Не клич мене тепер здаля,
Не обіцяй, чого не буде.
У вирі плинного життя -
Колись мене забудеш.
Приспів:
А спогади приходять знов у снах.
Чому ж кохання гіркота
Зосталась на вустах?
А спогади приходять, як зима.
Від берега - до берега
Місточка вже нема.
Лишилась вже від берега
Якась тоненька смуга.
На воду сивий ліг туман,
Немов на душу туга.
У човнику надій і мрій
Пливу від тебе я все далі.
Між нами тільки спогади
В полоні у печалі.
Приспів.
|