Вони всі різні: відверті і неговіркі, розкуті і стримані, жартівливі і серйозні, проактивні та реактивні. За ними цікаво спостерігати, з ними цікаво спілкуватися, вони отримують безліч інформації, але інколи не знають найнеобхіднішого. Як вони потрапили на нашу освітню програму? Чим керувалися, коли обирали спеціальність 281 Публічне управління та адміністрування? Орієнтувались на роботу в органах місцевого самоврядування?
Звичайно, усі нюанси добору кадрів на посади в органи публічної влади невідомі вступникам закладів вищої освіти, а в ході профорієнтаційної роботи не завжди вистачає часу їх пояснити. Під час вступної кампанії жорстко обмежені часові рамки оформлення документів, а тому не завжди можна зрозуміти мотивацію вступників щодо обрання професії. До того ж знайомство з контентом навчальних дисциплін, викладачами, формами проведення аудиторних занять, навчальними та виробничими практиками можуть як посилювати, так і послаблювати мотивацію здобувачів вищої освіти щодо отримання відповідної професійної підготовки.
Тому викладачам навчальних дисциплін можуть бути цікавими результати моніторингу мотивації студентів 2 курсу, які навчаються за ОПП Місцеве самоврядування спеціальності 281 Публічне управління та адміністрування СВО Бакалавр. Ці здобувачі вищої освіти вже адаптувалися до навчального процесу, розібралися у хитросплетіннях студентського життя та побували на навчальних практиках.
Добровільне та анонімне опитування провела завідувач кафедри публічного управління та адміністрування, д. держ. упр., професор Лозинська Т. М. Студенти в довільній формі коротко виклали мотиви свого вибору спеціальності, що дало змогу, попри невпорядкованість відповідей, отримати певне уявлення про їхні плани на майбутнє.
Отже, із загальної кількості здобувачів, які взяли участь в опитуванні, найбільша частка (35,7 %) керувалися під час вибору спеціальності бажанням працювати в органах державної влади на керівних посадах; 21,4 % опитаних хотіли просто отримати вищу освіту; 14,3 % думали про кар’єру політика (політичний діяч, депутат); 21,5% мали наміри працювати в місцевому самоврядуванні, пов’язати свою діяльність з бізнесом, викладанням, а 7,1 % – досі не визначилися із правильністю власного вибору.
Ці результати свідчать про доволі високу обізнаність студентів зі специфікою професії та можливостями працевлаштування після закінчення навчання. Можна говорити про виражену ефективність профорієнтаційної роботи викладачів кафедри, але водночас не варто зупинятися на досягнутому. Мотивація здобувачів є гнучкою, вона може змінитися під впливом найрізноманітніших чинників, зокрема може залежати від майстерності викладача. Тому варто це питання – вплив викладача на студентів – дослідити окремо. Подібні моніторинги у світлі концепції студентоцентризму мають стати звичною практикою і, зрештою, позитивно вплинути на якість освіти.