Десять років тому – 19 грудня 2013 року пішов з життя доктор економічних наук, професор Анатолій Трохимович Опря. Напередодні роковин смерті вченого, який по праву належить до когорти науковців національного масштабу,у Полтавському державному аграрному університеті вшанували його пам'ять. За вагомий внесок у розвиток науки ім’я Анатолія Трохимовича Опрі занесене до довідників «Українські видатні вчені економісти-аграрники ХХ століття» та «Енциклопедія сучасної України», а його професійні здобутки були відзначені нагрудним знаком «Знак пошани».
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
1994 року Анатолій Трохимович пов’язав своє життя з Полтавською державною аграрною академією, в якій працював професором, завідувачем кафедр, деканом економічного факультету. Саме він 1998 року ініціював і втілив свій задум щодо створення на базі економічного факультету факультетів обліку і аудиту та економіки і менеджменту.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Викладачі та студенти факультету обліку та фінансів зібралися біля меморіальної дошки А. Т. Опрі, щоб віддати належне видатному науковцю.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Ректор ПДАУ Олександр Галич розповів присутнім, як у студентські роки познайомився на лекціях зі статистики з Анатолієм Трохимовичем.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Перший проректор університету Валентина Аранчій розповіла, як 1999 року Анатолій Трохимович запропонував її кандидатуру на посаду декана, і як вона прийняла естафету керівництва факультетом обліку та фінансів.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Згадували здобутки Анатолія Трохимовича й декан факультету обліку та фінансів Олександр Безкровний, і колишній декан цього факультету (упродовж 2008–2023 рр.) Людмила Дорогань-Писаренко.
⠀⠀⠀⠀⠀⠀
Анатолій Трохимович Опря залишив по собі світлу пам'ять у серцях своїх колег, аспірантів і студентів, для яких був справжнім наставником і мудрим учителем. Він був і залишається для всіх, хто його знав, взірцем компетентного професіонала, педагога і науковця, порядної та інтелігентної людини з великою душею. За час своєї роботи Анатолій Трохимович згуртував справжню команду зі своїх учнів та однодумців, яка продовжує працювати на факультеті обліку та фінансів і нині.
