Тематична зустріч до 95-річчя професора П.П. Герцена – організатора і першого завідувача кафедри хірургії та акушерства

25 грудня 2023 року на кафедрі хірургії та акушерства відбулася тематична зустріч 95-тій річниці від дня народження дня народження організатора й першого завідувача кафедри хірургії та акушерства Полтавського державного аграрного університету доктора ветеринарних наук, професора Петра Петровича Герцена.

Він народився 28 грудня 1928 року в німецькому селі Алісово, Кичкаського району Оренбургської області в сім’ї ветеринарного фельдшера.

Вищу освіту здобув на ветеринарному факультеті Оренбургського сільськогосподарського інституту у 1953 році, отримавши кваліфікацію ветеринарного лікаря. Після закінчення навчання в інституті, впродовж 1953-1968 років Петро Петрович працював головним ветеринарним лікарем Новосергієвського району Оренбургської області. В цей період у 1961 році, без відриву від виробництва, він захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності 16.00.05 – ветеринарна хірургія.

З 1968 року Петро Петрович працює доцентом, а з 1969 по 1976 роки – завідувачем кафедри загальної та спеціальної хірургії Оренбургського сільськогосподарського інституту.

У 1976 році П.П. Герцен був запрошений на посаду завідувача кафедри хірургії та акушерства новоствореного ветеринарного факультету Кишинівського сільськогосподарського інституту Молдавської РСР, де він пропрацював до 1989 року. За період роботи в Кишинівському СХІ він підготував і захистив дисертацію доктора ветеринарних наук зі спеціальності 16.00.05 – ветеринарна хірургія (1985 рік). Затверджений у званні професора в 1987 році.

У 1989 році Петро Петрович був переведений до Кримського сільськогосподарського інституту, де створив і очолив кафедру хірургії та акушерства.

У 1994 році, у зв’язку зі створенням факультету ветеринарної медицини в Полтавському державному сільськогосподарському інституті, для організації кафедри хірургії та хірургічної клініки був запрошений П.П. Герцен. На посаді завідувача кафедри хірургії та акушерства Петро Петрович пропрацював до 1999 року.

За свою багаторічну виробничу, науково-педагогічну й винахідницьку діяльність він нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «Ветеран праці», п’ятьма медалями ВДНГ, численними почесними грамотами, присвоєно звання заслуженого працівника Вищої школи Молдавської РСР.

Петро Петрович є автором багатьох наукових праць, монографій, посібників, авторських свідоцтв, підготував трьох кандидатів наук.

Після виходу на заслужений відпочинок проживав в м. Кьольн (Німеччина).