Інформація про зміст навчання здобувачів вищої освіти Інженерно-технологічного факультету

Конференції до 50-річчя факультету

Події в студентському житті факультету

Історія факультету

Деканат

Декан факультету: к.т.н., професор

Дудніков Ігор Анатолійович

• безпеки життєдіяльності
• галузеве машинобудування
• експлуатації машин та обладнання
• загальнотехнічних дисциплін
• технологій та обладнання переробних і харчових виробництв
• технології та засоби механізації аграрного виробництва

На факультеті працює 75 викладачів, з них  12 докторів наук, професорів, 37 кандидатів наук, доцентів.

Інженерно-технологічний факультет закінчує готувати бакалаврів за напрямом підготовки 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» (галузь знань 1001 «Техніка та енергетика аграрного виробництва») та магістрів за спеціальністю 8.10010201 «Процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств».

На інженерно-технологічному факультеті готують бакалаврів та магістрів за спеціальністю 208 «Агроінженерія» (галузь знань 20 «Аграрні науки та продовольство»).

З 2017 року на інженерно-технологічному факультеті розпочато підготовку бакалаврів за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування» (галузь знань 13 «Механічна інженерія»).

Після успішного закінчення 4-х курсів на денній формі навчання (та 5-и курсів на заочній) студентам присуджують ступень вищої освіти «Бакалавр» та кваліфікацію фахівець з агроінженерії.

Фахівці даного профілю здатні виконувати найрізноманітніші професійні завдання та можуть займати первинні керівні посади із технічного забезпечення агропромислового виробництва.

Безпосередні обов'язки можуть стосуватися:

• сільського господарства та пов'язаними з ним послугами;
• надання послуг у рослинництві та тваринництві;
• облаштування ландшафту;
• змішаного сільського господарства;
• ремонту, технічного обслуговування і монтажу машин та устаткування  для сільського та лісового господарства;
• монтажу машин та устаткування для переробки сільськогосподарських продуктів;
• ремонту і технічного обслуговування машин та устаткування для переробки сільськогосподарських продуктів.

У разі бажання студенти можуть продовжити навчання за ступенем вищої освіти «Магістр» (спеціальність 208 «Агроінженер»). Після успішного закінчення програми денної форми навчання у 1,5 роки (заочного 2 роки) студентам присуджують ступень вищої освіти «Магістр» та кваліфікацію інженер-дослідник з агроінженерії.

Кращі студенти мають можливість продовжити своє навчання в аспірантурі.

На факультеті навчається близько 1000 студентів стаціонарної та заочної форм навчання.

За час існування факультету підготовлено понад 5000 фахівців та інженерів. На Полтавщині немає жодного господарства чи підприємства агропромислового комплексу, де б не працювали випускники факультету. Їх можна зустріти майже в усіх областях України, а також як в близькому, так і в дальньому зарубіжжі.

Факультет пишається своїми випускниками:

• Коросташовим Олександром Григоровичем – Героєм України, Заслуженим працівником сільського господарства України, кавалером багатьох орденів України, керівником СВК “Вітчизна” Котелевського району Полтавської області;
• Андрієнком Володимиром Васильовичем – заступником голови державної адміністрації Полтавської області;
• Перебийнісом Василем Івановичем – доктором економічних наук, професором;
• Ківшиком Петром Андрійовичем – депутатом Верховної Ради, головою ради ВАТ “Облагропостач”;
• Колотієм Віктором Івановичем – керівником підприємства “Агротехсервіс” Решетилівського району;
• Прокопенком Олександром Івановичем – Заслуженим працівником сільського господарства України, керівником господарства “Рассвет” Машівського району;
• Костюком Василем Григоровичем – директором Полтавської філії “Укрлізинг”;
• Кучеренком Ігорем Борисовичем – директором Української універсальної біржі й багатьма іншими.

Цей список можна продовжувати і продовжувати...

Факультет постійно розвивається та оновлює свою матеріально-технічну базу. Зростає науково-педагогічний рівень викладачів. Удосконалюються існуючі та розробляються нові навчальні технології. Зміцнюються творчі зв’язки із науковцями навчальних закладів України, ближнього та дальнього  зарубіжжя. Посилюється втілення результатів наукових досліджень у виробництво. Зростає якість підготовки випускників.